Неземні простори Сухачівки

Сьогодні Лісові Коти побували у місці неземного простору, в місцині, що зветься Сухачівка, а офіційно - Таромське. Лише тридцять хвилин електричкою від Дніпра і декілька хвилин на дорогу і зовнішній світ перестає існувати. Тож вони були у своїй стихії: переховувалися у величезній траві, лазили по деревах, долали численні схили балок.. А ще шукали рослини, їли плоди фізалісу і... мріяли про літо, коли попливемо на острів. 

14 жовтня - День захистника України

Сила Нескорених.
Від прадавніх русичів князя Аскольда і до воїнів сучасної Української армії свято Покрови Пресвятої Богородиці є знаковим днем, що поєднує українське воїнство крізь віки.

За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповіданнями, з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою. Після цього вороги вже не могли побачити цих людей.

Майдани предків

В останні теплі дні осені - "бабине літо", читачі Дитячої бібліотеки разом з друзями побували на "Майданах" прадавніх скіфів у селах Межиріч, Кайданівка та в селищі Підгороднє. Є декілька версій походження цих об'єктів:

Майдани - це розриті шукачами скарбів кургани (могили).

Але така версія виглядає дещо неправдоподібною і ось чому: наврядче б золотошукачі стали проводити точні розрахунки й насипати абсолютно однакові, симетричні вали по боках розритої могили, коли достеменно відомо, що поховання знаходяться в ямі нижче рівня землі. До того ж кургани існують на території від Британських островів і до Уральських гір і всі вони грабувалися, але "майдани" зустрічаються лише на теренах України та на Кубані, яка до ХХ століття була українською. Можливо, такий збіг можна пояснити межами розповсюдження українського козацтва, та одним з його промислів селітроваріння.

Майдани - це розриті козаками-селітроварниками кургани.

Видатний польський інженер Гійом де Боплан в своїх щоденниках відмічав вмілих козаків, які виварювали в чанах самородну селітру і з неї виготовляли кращий в Європі порох. Землею з курганів наповнювали діжки, заливали водою і відстоювали. Потім цей розчин випарювали в казанах на вогнищах, які горіли в ямах між валами. Відпрацьовану землю висипали у радіальні, рідше паралельні вали. Якщо працювало дві групи робітників, особливо на великих курганах, майдан мав два виходи і дві ями для вогнища. У випадку близького розташування курганів варили селітру в одному спільному вогнищі.

Майдани - це "обсерваторії" скіфів.

Існує думка, що майдани були обрядовими священними місцями, храмами під відкритим небом. А в їх конфігурації є шаблонна одноманітність: кільцевий вал правильної форми з ямою посередині та однією або двома парами дугоподібних крил. В окремих місцевостях отвори "ворота" майданів з крилами розміщені на схід і лише деякі повернуті крилами на південний-схід. Більшість майданів своїми воротами та крилами обернені на точки сходу сонця в дні літнього і зимового сонцестояння та осінньо-весняного рівнодення. В багатьох з них є два входи, через які можна побачити схід сонця в дні рівнодення та сонцестояння. А на одній лінії з входами неподалік від них та далі в полі є кургани - система із ближніх та дальніх візирів. Кільцевий вал та крила відгравали роль штучного горизонту, на якому зручно відмічати точки сходу сонця і місяця.