Токівський водоспад

   Каскад водоспадів в Апостолівському районі, на річці Кам'янка, знаходиться біля Токівського гранітного кар’єра. Висота каскадів близько 6 метрів. Він утворився на виступах покладів червоного граніту.

   Його друга місцева назва – Водоспад Калнишевського. Саме кошовий отаман Петро Калнишевський першим почав заселяти землі навколо Дніпра, що нижче порогів. Старожили розповідають, що на території нинішнього Червоного Току в Петра Калнишевського був маєток, поряд з яким було викопано глибокий колодязь із найсмачнішою в околиці водою, і про те, що біля колодязя зупинялися ночувати чумаки, прямуючи з Криму до Чигирина та Києва.

   Існує легенда як утворився цей водоспад.

 Давно, коли наші землі населяли племена чудових вершників та вправних лучників кіммерійців, жила у нашім краї юна Тамірис – донька хороброго царя Кімра. Якось Тамірис переслідували скіфи і на шляху Тамірис з’явилася степова річка. Річка попрохала її подарувати їй своє намисто. Заради порятунку Тамірис кинула намисто у воду. Переправившись на інший берег, вона помчала далі, не сподіваючись на диво. Але кінь вже ледве скакав від утоми. Дівчина озирнулася і побачила, що скіфи уже доїхали до річки і з розмаху скочили у неї, аж бризки полетіли у всі боки з під копит коней. Та зненацька почувся страшенний грім, земля навколо річки затремтіла і здибилася камінням, котре накрило переслідувачів кімерійки. Степом пронісся страшенний порив вітру, підсилюючи страхітливий гуркіт. Враз все стихло і озирнувшись назад Тамірис побачила, що води раніше тихої степової річки сяяли золотими іскрами, вигравали кришталем ніби й справді її прикрасило намисто кіммерійської царівни. Так з’явився водоспад на річці Кам’янці, котра впадає в Базавлук – притоку Дніпра. 

Скелі МОДРу

   Скелі МОДРу — один з об'єктів природно-заповідного фонду нашої області, геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення. Група скель на обох берегах над рікою Інгулець складається з двох масивів: Велика та Мала Орлинка.
   Найбільша з них — скеля «Орлине гніздо» розташована у селищі Нижня Антонівка, її довжина 25метрів, а висота змінюється від 1 до 28м. Ця ж скеля і найбільш цікава тим, що поблизу неї знаходиться давня печера і гроти в яких три тисячі років тому прадавні скіфи, а тисячу років тому - слов'янське плем'я уличів, добували залізну руду. Існують здогадки, що саме тут у 16-18 ст. козаки надійно зберігали свою казну.
   Історія МОДРу – це насамперед поява двох рудників на так званому Кандибінському пласту. Залізні руди тут мають значне простягання до 3,5 км. Вміст заліза великий і доходив до 60,8-64,4%, руди представляли значний промисловий інтерес. В дореволюційний період видобуток руди з 1899 р. вело одне акціонерне товариство – «Б.К.Д.» (Брянського, Криворізького і Донецького металургійних товариств). «Б.К.Д.» мали 2 рудники. До середини першого десятиріччя 20 ст. практикувалися відкриті роботи. В 10-х рр. 20 ст. відбувся перехід на підземні роботи за допомогою 2 шахт (№1 і №2), розташованих поміж двома рудниками. Видобувні роботи почали відновлюватись з 1922 р., але активний видобуток йде з 1928.Розробки руди велися виключно підземним способом. Рудне тіло вироблене до глибини 150 м. Шахту №1 і інші було закрито на мокру консервацію вже у 1937 році. Саме у цьому році і припиняється гірнича історія старого МОДРу.